цікаве про бджіл

  Успіхи і проблеми бджільництва Куби

 Кубинське бджільництво нарощує свій потенціал. У 2003 р було вироблено 7200 т меду, що стало рекордом останніх десяти років. Очікується, що в 2004р. на Кубі, не дивлячись на посуху, вразила східні і центральні провінції, буде вироблено 10000 т меду. З цієї кількості близько 700 т - це користуються великим попитом в країнах Західної Європи "спеціальні" кубинські меду - з кампанули (дзвіночка) і Мангра. За оцінками європейських експертів, Куба в даний час може експортувати 1500 т екологічно чистого меду.
Зазначені досягнення -це результат реалізації ряду урядових програм. В останні кілька років був істотно підвищений контроль якості місцевого меду, проведена відповідна робота серед бджолярів і фахівців галузі, укріплена інспекційна служба. В даний час експерти Бременські лабораторії меду надають допомогу Кубі в будівництві власної «медової» лабораторії, а професора німецьких університетів навчають кубинських бджолярів сучасним технологіям бджільництва. Створена на Кубі спеціальна електронна інформаційна система, за словами директора Національного центру досліджень в галузі бджільництва А.Піньеро, надає бджолярам оперативну інформацію про стан медоносних угідь в різних регіонах країни і дозволяє їм більш ефективно вибудовувати маршрути своїх кочівель і збільшувати виробництво меду. Максимально високі ціни на мед, утримуються на світовому ринку з кінця 2001 року, сприяли зміцненню позицій Куби на цьому ринку (90% кубинського меду експортується).
   На Кубі в даний час налічується більше 2500 бджолярів і 144300 бджолиних сімей.

P.S.

3-6 квітня 2012 року в Гавані проходив IV Конгрес кубинських бджолярів і III зустріч Федерації іберо-латиноамериканського бджільництва (FILAPI). У своєму виступі на міжнародній зустрічі президент FILAPI пан М. Куевас підкреслив, що кубинське бджільництво є еталоном для більш 20 інших країн і територій Карибського басейну. Серед достоїнств кубинського бджільництва він назвав його всебічний розвиток, високу продуктивність праці і зразкове якість продукції, а також наявність розвиненої апітерапії.

Історія кубинського бджільництва нараховує близько 250 років. «Європейські» медоносні бджоли були завезені на Кубу в 1763 році. У 2011 році тут налічувалося 10 тис. Бджолярів і 160 тисяч бджолиних сімей, було вироблено 6,6 тисяч тонн меду. Понад 95% меду традиційно збирають з акації, Мангра та інших диких медоносів.

П'ятирічний план модернізації бджільництва на 2011-2015 роки передбачає збільшення виробництва меду до 10 тисяч тонн. Це цілком досяжна мета - 10,2 тисяч тонн вироблялося на початку 80-х років минулого століття.

Тривалу паузу в розвитку галузі кубинці пояснюють не тільки поширенням бджолиних хвороб, кліща варроа і інших паразитів, що обрушуються на острів стихійних лих, а й розривом торгово-економічних, наукових та інших зв'язків між Кубою і колишніми республіками Радянського Союзу. Свого часу радянські фахівці надавали кубинцям значну допомогу в становленні бджільництва.

Зростання цін на мед на світовому ринку з початку 2000-х років сприяв збільшенню експорту кубинського меду і зміцненню матеріальної бази галузі. Останнім часом на експорт відправляється понад 80% виробленого меду. З цієї кількості 4 тисячі тонн поставляється в Німеччину та інші країни Європейського Союзу.

Той факт, що на Кубі заборонено вирощувати ГМ - культури, гарантує безперебійність поставок місцевого меду в Європу. Цьому сприяє також діючий на Кубі заборона на застосування хімічних препаратів та антибіотиків для лікування бджіл і для контролю їх паразитів, що позитивно позначається на якості меду. Вважається, що Куба могла б виробляти до 1,5 тис. Тонн органічного меду.
В останні роки була укріплена інспекція з бджільництва, налагоджена за допомогою німецьких фахівців система підвищення кваліфікації бджолярів, створено міжвідомчу лабораторію для проведення аналізів меду, створена електронна програма збору і поширення даних про стан медоносних угідь в різних регіонах країни, покликана полегшити бджолярам вибір маршрутів кочування. Урядова програма підтримки експорту поширюється і на продукти бджільництва.

Кубинські фахівці в галузі бджільництва підтримують тісні контакти з колегами з латиноамериканських та інших країн.

Серед 200 учасників згаданої міжнародної зустрічі були також фахівці з Аргентини, Бразилії, Колумбії, Уругваю, Чилі та Еквадору, а також з Німеччини та Японії. На форумі було представлено понад 100 доповідей з актуальних проблем кубинського, регіонального та глобального бджільництва.

джерело www.apinews.com